оправний

-а, -е.

1) Стос. до виготовлення оправ (у 1 знач.). Оправна справа.

2) рідко. Який має оправу, палітурку (про книжку, зошит і т. ін.); оправлений.

3) рідко. Вставлений в оправу (у 2 знач.); оздоблений, оправлений.